глазурування

1. Технологічний процес покриття поверхні керамічних виробів, металу або харчових продуктів тонким шаром глазурі — спеціальної складної суміші, що після висушування та випалювання утворює прозору, блискучу та захисну плівку.

2. У кулінарії — дія за значенням «глазурувати»: покриття кондитерських виробів, фруктів, м’яса або овочів глазур’ю (цукровою, шоколадною, желатиновою тощо) для надання блиску, смаку та збереження.

3. У мистецтві та реставрації — нанесення прозорого або кольорового глянсового покриття на поверхню живопису, кераміки або скульптури для захисту та надання декоративного ефекту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |