Значення
- (Військова справа) –
Скорочення від “головнокомандувач”, вищий військовий начальник, який очолює збройні сили держави або об’єднання армій кількох держав.
- (Історія) –
Історичний термін, що вживався в першій половині XX століття для позначення верховного головнокомандувача арміями (наприклад, часів Першої світової війни або Української революції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. главковерх, р. главковерха, д. главковерхові, з. главковерха, о. главковерхом, м. главковерхові, к. главковерху