гласний
[ɦlɑsnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Лінгвістика) –
Звук мови, що утворюється відносно вільною течією повітря через ротову порожнину, коли голосові зв’язки напружені та вібрують, а повітряна струя не зустрічає значної перешкоди; голосний.
- (Історія) –
(іст.) Виборний член органів місцевого самоврядування (у Російській імперії та деяких інших країнах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гласний, р. гласного, д. гласному, з. гласного, о. гласним, м. гласнім