гладилка

Значення

1. (Техніка) –

   Інструмент у вигляді металевої або скляної пластини з ручкою, який використовують маляри та штукатури для розрівнювання, розгладжування та затирання штукатурки, шпаклівки або фарби на поверхні.

2. (Техніка) –

   Пристрій або невеликий ручний інструмент для розгладжування тканини, паперу тощо (наприклад, кісткова гладилка в книжковому палітурному ремеслі).

3. (Виробництво) –

   У гончарстві — гладенька пластинка (часто з дерева, кістки або каменю) для вирівнювання та полірування поверхні виробу під час ліплення або на гончарному крузі.

4. (Мистецтво) –

   У живопису (техніка фрески, мозаїки) — лопаточка для втирання та ущільнення шарів розчину або для притирання складнорозміщених елементів.

Правопис та відмінювання