1. (діал.) Той, хто гладує, полює на рибу за допомогою остроги (гака, гладушки).
2. (діал.) Риба, яку вдалося впіймати острогою (гаком, гладушкою).
3. (діал.) Сама острога (гак, гладушка) для лову риби.
гладущик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тож перший мій натюрморт — глечик (у нас був такий кла сичний полив’яний гладущик) і гриби довкола. Але глечик був перевернутий на тому малюнкові.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |