Древослів

Словник Української Мови

гладущик

[ɦlɑduʃt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Зоологія) –

    (діал.) Той, хто гладує, полює на рибу за допомогою остроги (гака, гладушки).

  2. (Зоологія) –

    (діал.) Риба, яку вдалося впіймати острогою (гаком, гладушкою).

  3. (Зоологія) –

    (діал.) Сама острога (гак, гладушка) для лову риби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гладущик, р. гладущика, д. гладущикові, з. гладущик, о. гладущиком, м. гладущикові, к. гладущику

Більше записів