гладкополірований

[ɦlɑdkopoliroʋɑnɪj] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Техніка) –

    (Про поверхню) Такий, що має ідеально гладку, блискучу поверхню в результаті ретельного полірування.

  2. (Лінгвістика) –

    (Перен., про стиль, мову) Надзвичайно вивірений, відшліфований, бездоганний за формою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гладкополірований, р. гладкополірованого, д. гладкополірованому, з. гладкополірованого, о. гладкополірованим, м. гладкополірованім, к. гладкополірований

Більше записів