Значення
- (Історія) –
(історичне) У Стародавньому Римі — професійний боєць, який бився на арені (в амфітеатрі) проти інших бійців або диких звірів для розваги публіки.
- (Історія) –
(переносне значення) Людина, яка веде жорстоку, безкомпромісну боротьбу, часто на межі життя і смерті; боєць, воїн (зазвичай у політичному, ідеологічному чи соціальному контексті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гладій, р. гладій, д. гладій, з. гладій, о. гладій, м. гладій, к. гладій