гладіатор

1. У Стародавньому Римі — професійний боєць, раб або ув’язнений, який бився на арені цирку проти іншого боєнця або дикого звіра для розваги публіки.

2. Переносно — людина, яка веде запеклу, жорстоку боротьбу за щось (наприклад, у політиці, спорті).