Значення
- (Історія) –
У Стародавньому Римі — професійний боєць, раб або ув’язнений, який бився на арені цирку проти іншого боєнця або дикого звіра для розваги публіки.
- (Психологія) –
Переносно — людина, яка веде запеклу, жорстоку боротьбу за щось (наприклад, у політиці, спорті).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гладіатор, р. гладіатора, д. гладіаторові, з. гладіатора, о. гладіатором, м. гладіаторі, к. гладіаторе