1. Пов’язаний з гіпоманією, що стосується гіпоманії; властивий стану гіпоманії.
2. У клінічній психіатрії та психології: що характеризується помірно підвищеним настроєм, збудженістю, гіперактивністю та зменшеною потребою у сні, але без виражених психотичних симптомів, що відрізняє його від повноцінного маніакального епізоду.