1. (У психології та психіатрії) Про людину: яка має постійно підвищений, жвавий настрій, оптимістичний, енергійний, надмірно активний і товариський; характерний для гіпертимії.
2. (У клінічному контексті) Пов’язаний з гіпертимією як патологічним станом, що проявляється стійким підвищенням настрою та психомоторної активності, часто як фаза афективного розладу.