1. У психіатрії та психології — стійке підвищення настрою, яке характеризується життєрадісністю, надмірною активністю, оптимізмом і загальним піднесенням психічного тонусу, що не відповідає об’єктивним обставинам; один з основних симптомів маніакального стану.
2. У клінічній психології — стійка особливість темпераменту та характеру, що проявляється переважно позитивним емоційним фоном, високою соціальною активністю, комунікабельністю та загальним життєвим оптимізмом.