гіпертимія

[ɦipɛrtɪmijɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У психіатрії та психології — стійке підвищення настрою, яке характеризується життєрадісністю, надмірною активністю, оптимізмом і загальним піднесенням психічного тонусу, що не відповідає об’єктивним обставинам; один з основних симптомів маніакального стану.

  2. У клінічній психології — стійка особливість темпераменту та характеру, що проявляється переважно позитивним емоційним фоном, високою соціальною активністю, комунікабельністю та загальним життєвим оптимізмом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гіпертимія, р. гіпертимії, д. гіпертимії, з. гіпертимію, о. гіпертимією, м. гіпертимії, к. гіпертиміє

Більше записів