гіпертрансцедентний
[ɦipɛrtrɑnst͡sɛdɛntnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у філософії, особливо в контексті робіт Миколи Бердяєва) такий, що виходить за межі будь-яких можливих категорій розуму, логіки та буття; абсолютно недоступний пізнанню та вираженню в поняттях, навіть у порівнянні з трансцендентним.
-
(у релігії) що стосується абсолютно запредельної, непостижної природи Бога або Абсолюту, яка перевищує навіть традиційне розуміння божественної трансцендентності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпертрансцедентний, р. гіпертрансцедентного, д. гіпертрансцедентному, з. гіпертрансцедентного, о. гіпертрансцедентним, м. гіпертрансцедентнім