1. У психології — захисний механізм психіки, при якому неприйнятні, соціально заборонені прагнення або імпульси (переважно сексуального чи агресивного характеру) не тільки перетворюються на соціально схвалювану діяльність (як при звичайній сублімації), але й набувають надмірного, гіпертрофованого вираження, часто з ознаками одержимості, фанатизму або екстремальної відданості певній ідеї чи діяльності.
2. У мистецтві та культурології — навмисне та радикальне переосмислення низьких, повсякденних або вульгарних явищ, образів чи форм у високому мистецькому контексті, що призводить до створення нового естетичного явища з підвищеною символічною або концептуальною навантаженістю.
3. У філософії та соціальних науках — процес надмірного абстрагування від матеріальної чи практичної основи явища, що веде до створення утопічних, відірваних від реальності концепцій, ідеологій або систем цінностей.