1. У математиці, зокрема в геометрії та лінійній алгебрі — узагальнення поняття площини на простір вимірності n; множина точок n-вимірного простору, що задається лінійним рівнянням першого порядку, або підпростір, розмірність якого на одиницю менша за розмірність навколишнього простору.
гіперплощина
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |