1. (у математиці, зокрема в геометрії Лобачевського) такий, що не перетинається з даною прямою (площиною) і не є паралельним їй у класичному розумінні; розташований у просторі так, що між ним і даною прямою (площиною) існує нескінченна кількість інших неперетинаючих прямих (площин).
2. (у комп’ютерних технологіях) такий, що характеризується надзвичайно високим рівнем паралельності обчислювальних процесів, коли одночасно виконується дуже велика кількість операцій або потоків обробки даних.