1. (біол., фіз.) Такий, що має вищу осмотичну концентрацію (осмолярність) порівняно з іншим розчином або середовищем; здатний притягувати воду через напівпроникну мембрану за рахунок більш високого тиску.
2. (фізіол.) Про рідини організму або середовище: що характеризується підвищеним осмотичним тиском відносно нормального фізіологічного рівня.