гіперортогональний
[ɦipɛrortoɦonɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
(у математиці, геометрії) Пов’язаний з властивістю взаємної перпендикулярності (ортогональності) у просторі з розмірністю, що перевищує три, або стосовно системи об’єктів (наприклад, векторів, функцій), ортогональність яких поширюється на додаткові виміри або параметри.
-
(у техніці, інформатиці) Характеризує принцип організації або проектування, при якому компоненти системи є незалежними (ортогональними) за кількома різними, не пов’язаними між собою напрямками або критеріями одночасно.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперортогональний, р. гіперортогонального, д. гіперортогональному, з. гіперортогонального, о. гіперортогональним, м. гіперортогональнім