гіпернорма

1. У лінгвістиці: мовна норма, що вважається еталонною, але є надмірно строгою, штучною або такою, що не відповідає реальному вживанню мови носіями.

2. У соціології та політології: концепція, запропонована Олександром Юрчаком, що описує ситуацію, коли формальні правила та ідеологічні норми системи (наприклад, пізнього радянського суспільства) виконуються ритуально, без реальної віри в їхній зміст, що створює стабільність системи через її симуляцію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |