Значення
-
У лінгвістиці: мовна норма, що вважається еталонною, але є надмірно строгою, штучною або такою, що не відповідає реальному вживанню мови носіями.
-
У соціології та політології: концепція, запропонована Олександром Юрчаком, що описує ситуацію, коли формальні правила та ідеологічні норми системи (наприклад, пізнього радянського суспільства) виконуються ритуально, без реальної віри в їхній зміст, що створює стабільність системи через її симуляцію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіпернорма, р. гіпернорми, д. гіпернормі, з. гіпернорму, о. гіпернормою, м. гіпернормі, к. гіпернормо