1. У мовознавстві: надмірна корекція мовлення, коли мовець, прагнучи уникнути однієї помилки, допускає іншу, часто штучно вдаючись до форми, яку вважає більш престижною чи правильною.
2. У лінгвістиці та соціолінгвістиці: явище, при якому носій мови, переоцінюючи певне мовне правило, поширює його на випадки, де воно не застосовується, що призводить до утворення невластивих нормі форм.