Значення
-
У мовознавстві: надмірна корекція мовлення, коли мовець, прагнучи уникнути однієї помилки, допускає іншу, часто штучно вдаючись до форми, яку вважає більш престижною чи правильною.
-
У лінгвістиці та соціолінгвістиці: явище, при якому носій мови, переоцінюючи певне мовне правило, поширює його на випадки, де воно не застосовується, що призводить до утворення невластивих нормі форм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіперкоректність, р. гіперкоректності, д. гіперкоректності, з. гіперкоректність, о. гіперкоректністю, м. гіперкоректності, к. гіперкоректносте