гіперборейці

1. У давньогрецькій міфології — легендарний народ, що мешкав на крайній півночі, за Бореєм (північним вітром), і вважався блаженним, наділеним довгим життям та особливою прихильністю богів, зокрема Аполлона.

2. У псевдонаукових, езотеричних та націоналістичних теоріях (наприклад, у расових концепціях німецьких нацистів чи сучасному неоязичництві) — міфічні предки «арійської» чи «нордичної» раси, яким приписуються надприродні здібності та роль прадавньої високорозвиненої цивілілізації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |