гіперборейці

[ɦipɛrborɛjt͡si] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — легендарний народ, що мешкав на крайній півночі, за Бореєм (північним вітром), і вважався блаженним, наділеним довгим життям та особливою прихильністю богів, зокрема Аполлона.

  2. У псевдонаукових, езотеричних та націоналістичних теоріях (наприклад, у расових концепціях німецьких нацистів чи сучасному неоязичництві) — міфічні предки «арійської» чи «нордичної» раси, яким приписуються надприродні здібності та роль прадавньої високорозвиненої цивілілізації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гіперборейка, р. гіперборейки, д. гіперборейці, з. гіперборейку, о. гіперборейкою, м. гіперборейці, к. гіперборейко

Більше записів