1. (геом.) Пов’язаний з гіоїдом — мінімальною поверхнею, що має форму спіралі та утворена рухом прямої вздовж двох інших прямих, які перетинаються під кутом; властивий гіоїду.
гіоїдний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови