Значення
-
(в архітектурі) Тип давньогрецького храму, у якому колони внутрішнього простору (целли) підтримують дах, а зовнішні колони відсутні або є лише у передній частині (портика).
-
(в біології) Спосіб прикріплення щелеп до черепа у деяких риб, коли верхня щелепа нерухомо з’єднана з черепною коробкою, а підтримку здійснюють кістки під’язикової дуги (гіоїд).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіостилій, р. гіостилія, д. гіостилієві, з. гіостилій, о. гіостилієм, м. гіостилієві, к. гіостилію