Значення
-
(у ботаніці) такий, що має гінобазу — особливу форму квітконіжки, коли квітка сидить безпосередньо на розширеній верхівці квітконоса, а частини оцвітини (пелюстки, чашолистки) та тичинки відходять від цього розширення, ніби від основи зав’язі.
-
(у ботаніці) стосовний до гінобази або пов’язаний з нею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гінобазичний, р. гінобазичного, д. гінобазичному, з. гінобазичного, о. гінобазичним, м. гінобазичнім, к. гінобазичний