1. (у ботаніці) такий, що має гінобазу — особливу форму квітконіжки, коли квітка сидить безпосередньо на розширеній верхівці квітконоса, а частини оцвітини (пелюстки, чашолистки) та тичинки відходять від цього розширення, ніби від основи зав’язі.
2. (у ботаніці) стосовний до гінобази або пов’язаний з нею.