1. (про рослини) Такий, що має довгі, гнучкі, міцні пагони або стебла, здатні обвиватися навколо опори; виткий, повзучий.
2. (переносно, про людину) Високий, тонкий і гнучкий у русі.
гінкий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Усамітнений, сивий, гінкий, не молю і не кличу — поминув мені світ і пішов, мов з-під ніг, шкереберть. Та караюсь тобою.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикметник () |