гінекей

1. У Стародавній Греції — житлова частина будинку, призначена для перебування жінок та рабинь, яка зазвичай розташовувалася в глибині помешкання і була ізольована від чоловічої половини (андронея).

2. У Візантійській імперії — східна частина християнського храму, призначена для моління жінок, часто розташована на хорах.

Приклади вживання

Приклад 1:
[522] Гінекей — жіноча половина житла в Стародавній Греції. [523] Пенати — боги-покровителі домашнього вогнища в римській міфології.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 2:
III Гінекей Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |