гік

1. (від англ. geek) Людина, яка захоплюється технологіями, комп’ютерами, науковою фантастикою, відеоіграми або іншими специфічними сферами, часто до педантичності та глибокого занурення в деталі; ентузіаст, фанат.

2. (від англ. geek) У первісному, застарілому значенні — цирковий або ярмарковий артист, який для розваги публіки виконує огидні або шокуючі дії, наприклад, відкушує голову живим курчатам.

3. (від англ. hitch) У морській справі — горизонтальне рангоутне дерево (рейка, щогла), що кріпиться одним кінцем до щогли і служить для прикріплення до нього вітрила (грота-гік, бізань-гік).

4. (від англ. hitch) У техніці — пристрій для швидкого з’єднання (зчеплення) тягача з причепом, наприклад, тягово-зчіпний пристрій трактора.

Приклади вживання

Приклад 1:
Або: сп’янілий шукач сильних емоцій, наслухавшись страшних історій про ведмедів, що завертають людині волосся з шкірою на очі, про тигрів, що хапають людей по квартирах і навіть «біля самісінького кінотеатру, їй-бо!», після надцятої чарки впавши в філософський жаль до себе: — Оттак… Жиє-жиє чоловік… І п’є… І було йому до­бре… Ні, їде, пх-х-хається… Гік… І раптом — нема! О! І нема!..
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |