гідрид

Приклад 1:
Через це згідно з правилами ІЮПАК не лише для складних речовин, а й для простих до назви елемента додається префікс, що вказує на кількість атомів елемента у молекулі, наприклад: Н — моногідроген; Н2 (НН) — дигідроген (водень), гідрид гідрогену; О — монооксиген; О2 (ОО) — діоксиген (кисень), монооксид оксигену; О3 — триоксиген (озон), діоксид оксигену ОО2, оксид оксигену (ІV); N — мононітроген; N2 (NN) — динітроген (азот), мононітрид нітрогену; Р4 — тетрафосфор, S8 — циклооктасульфур. У назвах простих речовин полімернокристалічної будови, наприклад В, С, Si, Gе, металів, префікси -числівники, як правило, відсутні.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Назва електронегатив ної частини бінарної сполуки по винна містити суфікс -ид (-ід), наприклад: Сs2О — оксид цезію; СsO2 — надпероксид (оксогенід) цезію; СsO3 — озонід цезію; 50 СаН2 — гідрид кальцію; Ag3N — нітрид триаргентуму; AgN3 — азид аргентуму (І); К2S — сульфід калію; SiCl4 — тетрахлорид силіцію; СО2 — діоксид карбону. 2.5 Бінарні гідрогенові сполуки Назви бінарних гідрогенових сполук у номенклатурі ІЮПАК можна будувати і звичайним чином, наприклад: LіН — гідрид літію; ВеН2 – дигідрид берилію; РН3 — тригідрид фосфору, СН4 — тетрагідрид карбону.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
2.5 Бінарні гідрогенові сполуки Назви бінарних гідрогенових сполук у номенклатурі ІЮПАК можна будувати і звичайним чином, наприклад: LіН — гідрид літію; ВеН2 – дигідрид берилію; РН3 — тригідрид фосфору, СН4 — тетрагідрид карбону. Але так склалось у хімії, що власне гідридами називають сполуки, які є типовими солями (Lі+Н–, Са2+(Н-)2 тощо), та тверді розчини водню у металах — металоподібні гідриди непевного (змінного) складу (ТіН1-2, Рt(Н)x, Pd(H)у тощо).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”