1. Технічний термін, що позначає процес або результат заповнення (забивання) порожнин, тріщин або свердловин спеціальними розчинами або сумішами під тиском для їх зміцнення, ізоляції або інших технологічних цілей.
2. У гірничій справі — спосіб кріплення гірничих виробок шляхом нагнітання рідкого розчину, що твердне, у тріщинуватий масив породи або за облицювання.