1. Технологічний процес обробки води (наприклад, питної або технічної) з метою стабілізації її хімічного складу, що полягає у запобіганні випаданню осаду карбонатів кальцію та магнію (накипу) або, навпаки, у захисті від корозійної дії води на металеві поверхні.
2. У нафтогазовій справі — комплекс заходів для підтримки оптимального пластового тиску у покладі вуглеводнів шляхом закачування води у пласт, що сприяє підвищенню ефективності видобутку.
3. У суднобудуванні та морській техніці — система або пристрій для зменшення бокової хитавиці судна за рахунок переміщення або створення зустрічного гідродинамічного моменту силами води.