гідроакустика

Значення

1. Розділ акустики, що вивчає поширення звукових хвиль у водному середовищі для практичного застосування у підводній зв’язку, локації, навігації та дослідженні морських глибин.

2. Технічна дисципліна, що охоплює розробку та використання спеціальних приладів (гідролокаторів, ехолотів, гідрофонів тощо) для виявлення, дослідження та класифікації об’єктів під водою за допомогою звуку.

3. Сукупність методів і засобів для підводного спостереження, які застосовуються у військовій справі, рибальстві, океанології, геології та при будівництві гідротехнічних споруд.

Правопис та відмінювання