гідрати

1. (у міфології) Багатоголова водяна змія, яка вбиває отруйним подихом і відрощує нові голови замість відрубаних; чудовисько з давньогрецьких міфів, переможене Гераклом.

2. (у зоології) Рід дрібних прісноводних кнідарій класу гідроїдних, що мають видовжене тіло з щупальцями навколо ротового отвору (наприклад, звичайна гідра).

3. (у хімії) Сполуки, зокрема солі, що містять молекули води, які входять до складу їх кристалів (кристалогідрати).

Приклади вживання

Приклад 1:
Гідрати (сольвати) виникають не за рахунок основних хімічних зв’язків, а за рахунок Ван -дер-Ваальсових сил, або водневого зв’язку. Оскільки енергія цих зв’язків невелика, то сполуки, що утворюються, неміцні.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 2:
Менделєєва послужили такі чинники: а) деякі гідрати можна виявити прямим спостереженням (сульфат міді II) — безводний безбарвний, а в розчині стає блакитним; б) багато гідратів можна бачити в кристалічному вигляді – це так звані кристалогідрати (Nа 2SО4 *10Н2О; MgS О4*7Н2О; ВаС1 2*2Н2О і так далі); в) розчинення часто супроводжується тепловим ефектом і зміною фізичних властивостей розчинів (наприклад, концентрація-зміна об’єму). Все це свідчить про те, що розчинник не індиферентний по відношенню до розчиненої речовини.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Приклад 3:
Недисоційовані молекули утворюють сольвати, і зокрема гідрати. 5 ; 211 заштриховані круги – групи SO4 2- (малий концентричний круг сірки в центрі тетраедра SO4 2- ); світлі круги молекули води; малі круги, відмічено жирними йони міді; великий круг в центрі молекули води, зв’язана з двома йонами кисню сульфатних груп і з другою молекулою води.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |