гіас

1. У давньогрецькій міфології — річковий бог, син Океана і Тетії, брат трьох тисяч океанід, уособлення річки в Беотії.

2. У давньогрецькій міфології — син Атланта, один з гіад, братів, перетворених на зоряне скупчення (Плеяди) після його смерті на полюванні.

3. У давньогрецькій міфології — один з п’яти синів Пріама, царя Трої.

4. У давньогрецькій міфології — один з титанів, син Урана і Геї, батько німф-додонід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |