гіалоплазма

1. (біол.) Безбарвна, однорідна, густа рідина, що є основною речовиною цитоплазми клітини, в якій містяться усі органели; цитозоль, основна плазма.

2. (біол.) У вузькому значенні — безструктурна частина цитоплазми, що оточує клітинні органели та цитоскелет.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |