Значення
-
Гіалін — прозора, склоподібна речовина, що утворюється в результаті зневоднення та злипання білкових структур, особливо колагенових волокон, при деяких патологічних процесах (наприклад, у стінках кровоносних судин, нирках).
-
Гіалін — один з основних компонентів гіалінового хряща, що має однорідну, гладку, перламутрово-білу структуру і входить до складу суглобових поверхонь, ребер, трахеї, носа.
-
Гіалін — білкова оболонка, що покриває яйцеклітину деяких тварин після запліднення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гіалін, р. гіаліну, д. гіалінові, з. гіалін, о. гіаліном, м. гіаліні, к. гіаліне