гіалін

Гіалін — прозора, склоподібна речовина, що утворюється в результаті зневоднення та злипання білкових структур, особливо колагенових волокон, при деяких патологічних процесах (наприклад, у стінках кровоносних судин, нирках).

Гіалін — один з основних компонентів гіалінового хряща, що має однорідну, гладку, перламутрово-білу структуру і входить до складу суглобових поверхонь, ребер, трахеї, носа.

Гіалін — білкова оболонка, що покриває яйцеклітину деяких тварин після запліднення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |