гетто

1. Історично — окремий район міста, призначений для примусового проживання євреїв, обмежений у правах та ізольований від решти населення.

2. Будь-яка частина міста або селища, де примусово або внаслідок соціально-економічних обставин компактно проживає будь-яка етнічна, расова чи релігійна меншина, часто в умовах бідності та обмеженого доступу до ресурсів.

3. Переносно — будь-яке замкнене середовище, ізольована група або умови, що обмежують свободу, розвиток або соціальні зв’язки.

Приклади вживання

Приклад 1:
Друга позиція — letter from an Ethnic — це повторення мого ставлення до діаспорного гетто, з яким я ніколи не симпатизував (а в 1960-х роках навіть викликав бурю протесту від земляків, коли я порадив їм навчитися чогось в новій країні, а не займатися танцями і співами). Зрештою, це спірна тема.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Світову славу письменнику принесли твори «Будівлі», «Гофманова ніч» «Нічні концерти», «Гетто в Умані», «Розмова сердець», «Дорога», «Політ крізь бурю», «Безсмертя», «Данило Галицький», «Нічні роздуми старого майстра» тощо. Микола Бажан Вірші ЕЛЕГІЯ АТРАКЦІОНІВ (1927) Із чорного стебла баска сівба важких басів, і флейти метушня баска на рині голосів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник () |