гето

1. Частина міста, переважно в середньовічній Європі, де зобов’язані були проживати євреї; єврейське селище в місті, обмежене для проживання інших груп населення.

2. Будь-яка частина міста, де компактно проживає будь-яка національна, расова або соціальна група населення, часто в умовах ізоляції та обмеження прав.

3. (Переносно) Умови життя, середовище або організація, що характеризуються ізоляцією, обмеженням свободи та відчуженням від решти суспільства.

Приклади вживання слова

гето

Відсутні