гетьман

[ɦɛtʲmɑn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Військовий та державний правитель, верховний голова козацького війська та адміністративно-територіальних утворень (наприклад, Гетьманщини) в Україні в XVI–XVIII століттях, який обирається козацькою радою або призначається згори.

  2. (Історія) –

    Титул командуючого військом у Речі Посполитій та деяких інших європейських країнах (наприклад, у Великому князівстві Литовському, Молдовському князівстві) у XV–XVIII століттях.

  3. (Історія) –

    Почесний титул, що надавався в Російській імперії (з 1827 року) генералам, які командували окремими великими військовими підрозділами (наприклад, гетьман всієї козацької кінноти).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гетьман, р. гетьмана, д. гетьманові, з. гетьмана, о. гетьманом, м. гетьмані, к. гетьман

Приклади з художньої літератури

Більше записів