гетеротрихальний

1. (у ботаніці, про водорості) такий, що має гетеротрихальну будову тіла (слоїща), тобто різниття на дві частини: горизонтальну, що стелиться по субстрату, та вертикальну, що піднімається вгору.

2. (у мікології, про гриби) такий, що має гетеротрихальний тип росту міцелію, коли грибниця розвивається як у субстраті, так і на його поверхні, утворюючи повітряне гифове сплетіння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |