1. (медицина, офтальмологія) Стан, при якому зорові осі обох очей не паралельні в стані спокою, що призводить до порушення бінокулярного зору; косоокість.
2. (біологія, ботаніка) Відмінність у морфологічній будові, зокрема квіток, у рослин одного виду; різноформність.