1. В астрономії та планетології — зовнішня газова оболонка небесного тіла (планети, супутника), що складається з різних газів, які не змішуються повністю через слабку турбулентність або відсутність конвекції, і розташовані шарами відповідно до їх молекулярної маси.
2. В атмосферній фізиці — верхній шар атмосфери Землі (вище за гомосферу, приблизно від 100 км), де склад газів змінюється з висотою, а важчі молекули (кисень, азот) концентруються в нижніх шарах, а легші (гелій, водень) — у верхніх.