1. У музикознавстві: вид багатоголосся, при якому один і той самий мелодійний голос одночасно виконується двома або кількома інструментами чи співаками з незначними відхиленнями в ритмі, висоті звуків або орнаментиці.
2. У лінгвістиці: різновид звукових відповідностей, коли один і той самий фонемний склад слова в різних мовах або діалектах представлений різними звуками, що не пояснюються регулярними фонетичними законами.