1. (у зоології, особливо щодо ссавців та деяких інших груп тварин) наявність у ротовому апараті або зубній системі різних за будовою та функцією типів зубів (наприклад, різців, ікол, премолярів, молярів), що спеціалізовані для відкушування, розривання, розмелювання тощо.
2. (у палеонтології та порівняльній анатомії) ознака, що характеризує вищі таксони хребетних тварин, які мають диференційовану зубну систему, на відміну від гомодонтності (однакових за формою зубів).