1. (заст.) Влаштовувати герць, битися на дуелі.
2. (перен., розм.) Сваритися, сперечатися, ворогувати; вступати в суперечку або конфлікт.
герцюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Влаштовувати герць, битися на дуелі.
2. (перен., розм.) Сваритися, сперечатися, ворогувати; вступати в суперечку або конфлікт.
Відсутні