герц

1. Одиниця вимірювання частоти періодичних процесів (наприклад, коливань) в Міжнародній системі одиниць (SI), що дорівнює одному коливанню за секунду. Позначається Гц.

2. Власна назва німецького фізика Генріха Рудольфа Герца (1857–1894), на чию честь названа одиниця вимірювання частоти.

Приклади вживання

Приклад 1:
Проте він був також Сильний Перець, Хуан Перес, Друже Перче, Перчило і Ерц-Герц-Перц. Дехто знав його як Персидського, Парфянського, Парсунського, Профанського і Перфаворського.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Цю різницю потенціалів можна зм і- нювати за допомогою потенціометра П. Між сіткою С і анодом А прикладена галь- мівна різниця пот енціалів порядку 0,5 В. Д. Франк і Г. Герц досліджували зале ж- ність сили струму І в колі анода від напр у- ги U між катодом і сіткою. Сила струму вимірювалась гальванометром G, напруга – вольтметром V. Електрони в області між катодом і сіткою співударяються з атомами пари ртуті.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |