Словник Української Мови
Буква
1. Назва однієї з карткових ігор, в якій гравець, що не бере участі у розіграші, має право підказувати гравцеві, що грає проти двох інших.
2. Назва однієї зі стародавніх карт у такій грі, що зображує лицаря (лицарська карта).
3. У переносному значенні: ризикована, небезпечна справа або ситуація, що вимагає мужності та рішучості.
Приклад 1:
густо наелектризованою еротичною хмарою — недарма кажуть, що засватана дiвка всiм подобається: ось це i заводить їх по‑справжньому, змушує пашiти од ярости роздутими нiздрями й бити в землю копитом од нетерплячки — дух суперництва, хiть перемагати, виклик на герць, нечутний звук бойової сурми, що коливає повiтря, ненастанна потреба доводити власну зверхнiсть над усiма iншими, дарма що нiколи не баченими: “Ти менi скажи — тобi з чоловiком добре було?”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Данько, мов зачарований, дивився на герць. Обоє були потужні мускулясті воїни, білуватий трішки ширший і більший, червоний стрункіший і з більшою головою.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”