Словник Української Мови
Буква
1. Який властивий героєві, героям; такий, що виявляє героїзм, мужність, самопожертву; повний героїзму.
2. Який зображує героїв, героїчні події, присвячений їм (про твір мистецтва, літератури тощо).
3. Надзвичайно важливий, винятковий за значенням, вирішальний; епохальний.
Приклад 1:
Вона демонстративно встала і піднесла руку «проти» — це був на той час справді героїчний вчинок, і важко уявити, що з нею потім виробляли. Мені врешті дали спокій (очевидно, отримали вказівку мене тільки полякати), а її проблеми не мали кінця, зрештою вона змушена була піти з видавництва.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Найкращі твори» відкриває перед читачем глибокий і героїчний світ української поезії першої половини XX століття. У ній зібрано найвідоміші та найяскравіші вірші видатного поета, археолога, мислителя й борця за національну ідею — Олега Ольжича.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”
Приклад 3:
Вiн, редактор Карк: — А все-таки вклоняюсь тобi, мiй героїчний народе! Твоєю кров’ю ми окропили три чверти пройденої нами путi до соцiалiзму.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”