герой

Приклад 1:
Обов’язковий ритуал: після одержання платні — негайно на пошту… (до речі, Ішхан, чоловік Ольги і батько її дітей, офіцер Радянської армії і герой війни, попервах не озивався до родини з ідеологічних міркувань). Десь у 70-і роки на порозі моєї київської оселі раптом виріс незнайомий молодик виразно вірменської зовнішности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
253 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ w) Дочекавшись його повного зникнення з поля зору, герой-коханець випростався на всю свою довжину і спробу­ вав негайно добитися моєї поблажливості, лизнувши мені руку в ямку між кісточками великого та вказівного пальців. Я зробила вигляд, ніби цілком не серджуся, хоч усередині нервувала і злостилася, втім, не маючи на це жодного права: його стосунки з жінками різних країн — то його проблеми, завтра нас уже тут не буде, ми ніхто одне для одного, випад­ кові зустрічні, яким чомусь захотілося трохи побути разом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Спершу Бомчик, перкусист групи «Станція Психів», розповів про те, як усміхнене лице Перфецького промай­ нуло в телевізійному додатку до «Плейбоя», показуваному на RTL; наш герой наминав якесь екзотичне їдло у кнайпі, що її обслуговують оголені до пояса дівчата з видатними бюстами — його зведену догори ліву брову неможливо переплутати з жодною іншою. Проте навіть не ця брова вселяє в мене упевненість, що Бомчик не помиляється, а те, що я чудово знаю прихильність Перфецького до високих жіночих грудей.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”