Древослів

Словник Української Мови

геро

Буква

1. Геро — власна назва персонажа давньогрецької міфології, жриці богині Афродіти з міста Сест, коханої Леандра, який щовечора перепливав до неї Геллеспонт (Дарданелли); стала символом вірного кохання.

2. Геро — власна назва поширеного в Україні сорту пшениці озимої м’якої (Triticum aestivum) селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, що характеризується високою врожайністю та стійкістю до низки хвороб.

Приклади вживання слова

геро

Приклад 1:
— Тільки не тут, Кунице, а в затишку… За пивцем, Кунице, ти ж любиш пивце, я знаю… І вже відчиняв перед ним низькі двері під великою вивіскою: «Mon геро[4]». XVIII Була це маленька, в півпідвалі, харчевня, з тих, де візники проти ночи гріються, а вдень і вранці перешіптуються по кутках якісь непевні людці, скоса й уважно обкидаючи поглядом всякого нового відвідувача; притулок дешевих повій і хвацьких хуліганів, добре відомий в околиці і в міліції.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
— Може, й ви такі ж однобокі, тільки инше на перший план випинаєте — громадську роботу… І несподівано для самого себе скінчив: — А може, правду казав той з «Mon геро» п’яничка, що й не буває цієї гармонії?..
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts