1. Властивість об’єкта (контейнера, приміщення, з’єднання тощо) бути повністю ізольованим від навколишнього середовища, що виключає будь-який обмін речовинами (газом, рідиною) або проникнення чогось ззовні; щільність, непроникність.
2. У переносному значенні — повна ізольованість, замкнутість, відокремленість від зовнішніх впливів (про суспільство, організацію, систему знань тощо).
3. У техніці — стан або показник, що характеризує ступінь непроникності з’єднань деталей, корпусів апаратів, трубопроводів для рідин і газів.