1. У географії та екології — однорідна ділянка земної поверхні з певним комплексом аботичних (небіологічних) факторів середовища: ґрунту, мікроклімату, рельєфу, гідрологічних умов тощо, що є середовищем існування для біоценозу.
2. У ландшафтознавстві — найменша, просторово однорідна та неподільна структурна одиниця географічного ландшафту, елементарний природно-територіальний комплекс.